Закарпатські “Альпи”

Величні зелені гори, немов насунули на себе білу шапку – подібне видовище ви, без сумнівів, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи, закінчуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, огорнуті легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями – тут справді чарівний вигляд природи ідеально доповнює неповторний колорит.

Але як же побувати в Карпатах і не побачити Синевирське озеро? Це все одно, що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою – про графську доньку на ім’я Синь. Гуляючи якось раз карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха – Вира. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди полюбили один одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо – сосни, ялиці, буки … Не дарма це місце називають “перлиною Карпат”.

Синевир